0505603140 або 0673126507
(з 09:00 до 21:00)

Замовити >>

Комунікація (англ. Communication) є аспектом соціальної взаємодії, загальною характеристикою будь-якої діяльності, вклю­чаючи управлінську. Вона являє собою форму політичної, наукової, організаційної й технічної сили в суспільстві, за допомогою якої підприємства включаються у зовнішнє середовище, здійснюють обмін думками або інформацією для забезпечення взаєморозуміння. Поняття «комунікація» має досить широке тлумачення. Його мож­на визначити як форму зв'язку, як один із проявів інформаційного обміну або обміну інформацією між людьми в процесі їхнього без­посереднього спілкування або за допомогою технічних засобів.
Комунікація - це всеосяжний і складний процес, який здійснюється за допомогою слів, букв, символів, жестів, це спосіб, за допомогою якого висловлюється ставлення одного працівника до знань і розумінь іншого, досягається довіра, взаємосприйняття поглядів тощо.
Різноманітні види і способи комунікації на підприємстві готельно-ресторанного бізнесу можна розбити на три групи: усну, письмову і візуальну. На думку психологів, у багатьох ситуаціях найбільш ефективним є безпосередній усний контакт, за допомогою якого можна передавати усі деталі, уточнити неясні питання і цим виключити неправиль­не розуміння завдання і ін. Якщо людина може задавати питання, то, на думку американських дослідників, ймовірність того, що вона правильно зрозуміла повідомлення, підви­щується на 20%, а якщо вона може робити зауваження, то її розуміння підвищується ще на 15%.
Досвід управлінської діяльності на підприємствах готельно-рес­торанного бізнесу свідчить, що при організації інформаційних про­цесів доводиться вирішувати сукупність взаємопов'язаних питань, Зокрема: яка інформація має надходити до управлінського апарату; які структурні підрозділи й з якою періодичністю повинні подавати інформацію; які носії інформації використовувати (люди, орг­техніка); для якої групи управлінських працівників подається інфор­мація й у якій формі. Тому підприємствам готельно-ресторанного бізнесу потрібно правильно визначитися щодо проблеми організа­ційного регламентування діяльності апарату управління, класифіка­ції інформації, її кодування й декодування, досягти високої чіткості в розподілі посадових функцій службових осіб і в разі внесення змін до прав та обов'язків працівників змінювати інформаційне їх забез­печення, а також скорочувати потоки непотрібної інформації. Важ­ливо методично правильно вибирати показники, які б найточніше відбивали суть явищ і процесів, створювали систему взаємопов'яза­них показників, за допомогою яких можна було кількісно й якісно характеризувати діяльність підприємства. Система показників по­винна розроблятись таким чином, щоб вона точно відображала ви­моги до виробництва і організації системи управління, відображала платоспроможність, ліквідність, конкурентоспроможність підпри­ємств. Водночас інформаційна система не повинна передбачати надмірності даних. За спостереженнями психологів, найбільший інтерес до праці виникає тоді, коли працівникові не вистачає знань для виконання роботи й це спонукає його до творчості.