|
1. Принципово визначальна риса лідера — його вплив на навколишніх. Під час формування відповідних якостей (насамперед у керівників) необхідно звернути на це особливу увагу. Важливо, виходячи з розглянутого розуміння лідерства, визначитися в таких термінах, як «вплив», «влада», «сила». У російській мові вплив — це здійснення впливу на когось. У більшості робіт впливом вважають процес інформаційної дії на свідомість людини, що дає змогу переконувати її в доцільності дотримання певної системи дій. При цьому влада проявляється як здатність впливати на поведінку інших людей, а сила — як ступінь влади, відношення залежності. Сила також визначається як ресурс, а вплив — як процес спроби змінити поведінку інших через мобілізацію ресурсів сили. Ресурси сили — засоби впливу й зміни поведінки людей задля досягнення організаційних цілей. Це можуть бути прийоми, методи, технології інформаційно-енергетичного впливу на людину. У впливі на свідомість чиниться дія на сприйняття, увагу, пам'ять, мислення, уяву, емоції й почуття, волю, бажання.
Людська діяльність багато в чому зумовлена неусвідомлюваними глибинними мотивами й значеннєвими установками, особливостями неусвідомленого сприйняття навколишньої дійсності, дією механізмів творчих процесів, культурних норм тощо. І в цьому плані «секрет» впливу лідера швидше у навіюванні (сугестії) і психоенергетичній дії на свідомість й органи чуття.
2. У туристичній фірмі „Бусоль-Вояж” керівника можна охарактеризувати як демократичного. Демократичний тип керівника на відміну від автократа прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації та функцій, які вони виконують, залучає їх до таких видів діяльності, як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень, створює необхідні для виконання роботи передумови й справедливо оцінює їх зусилля, з повагою ставиться до людей і турбується про них.
Керівник „Бусоль-Вояж” особисто займається лише найскладнішими й найважливішими питаннями, надаючи право підлеглим вирішувати всі інші. Він намагається радитись з ними й прислуховується до думки колег, не підкреслює своєї переваги й розумно реагує на критику, не уникає відповідальності ані за власні помилки, ані за помилки виконавців.
Економічні методи управління посідають найважливіше місце в системі методів менеджменту. Це зумовлене тим, що управлінські відносини визначаються насамперед економічними відносинами, в основу яких покладено об'єктивні потреби й інтереси людей. Визначення сукупності економічних важелів, за допомогою яких досягається ефект, що задовольняє вимоги колективу в цілому й кожного працівника зокрема є принциповим питанням для підприємств готельно-ресторанного бізнесу та туризму.
Матеріальне заохочення сприяє удосконаленню організації та зміцненню дисципліни праці, підвищенню рівня її нормування та продуктивності, досягненню високих показників діяльності підприємств в цілому. Воно є ефективним лише тоді, коли всі категорії працюючих однаковою мірою зацікавлені в його збільшенні. Особливе значення тут має особиста зацікавленість управлінського персоналу. Від якості управлінських рішень залежить ефективність використання матеріально-сировинних та інших ресурсів, якість виготовлених послуг та продукції, тобто ефективність діяльності підприємства.
Методи управління в туристичній фірмі „Бусоль-Вояж” — це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей комплексу.
Особливо слід відмітити, що недостатня увага до соціальних і психологічних аспектів управління в туристичній фірмі „Бусоль-Вояж” є основою нездорових взаємовідносин у колективі, що може призвести до різкого зниження продуктивності праці. Як засвідчує практика, формування позитивного морально-психологічного клімату, виховання почуття товариськості і взаємодопомоги відбувається більш активно при формуванні відповідних відносин. Тому менеджерам турфірми для найбільш результативного впливу на працівників слід не лише знати моральні й психологічні особливості окремих виконавців та соціально-психологічні характеристики окремих груп і колективів, але й здійснювати управлінський вплив за допомогою соціально-психологічних методів управління. Для цього доцільно застосовувати сукупність специфічних способів впливу на відносини й зв'язки, які виникають в трудовому колективі, а також на соціальні процеси, які в ньому відбуваються.
Вивчення проблем мотивації трудової діяльності в туристичній фірмі „Бусоль-Вояж” має пряме практичне значення. Від того, як розуміє той чи інший працівник свою трудову діяльність і якими мотивами він керується, залежить його ставлення до роботи. Вивчення внутрішніх механізмів мотивації на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу виступає основою при виробленні ефективної політики щодо трудових відносин, створення «режиму найбільшого сприяння» для тих, хто дійсно прагне до продуктивної праці.
3. Ідеальний лідер - інтелект, твердість, рішучість і бачення майбутнього. Найчастіше поза цим списком залишаються інші, більш м'які й особисті характеристики. Однак проведені недавно дослідження показують, що вони також є істотними. Хоча певні аналітичні і технічні навички і є тим мінімумом, що визначає успіх, те, що іменується «емоційним інтелектом», можливо, є ключовим чинником, що відрізняє тих, хто досягає видатних успіхів у роботі, від тих, хто лише ледь утримується на посаді.
Ідея в роботі. Емоційний інтелект складається з п'ятьох елементів: самосвідомості, самоконтролю, мотивації, уміння ставити себе на місце іншого і навичок роботи з людьми. Усі п'ять характеристик звучать привабливо практично для кожної людини. Однак організації найчастіше відбивають у своїх співробітників бажання розвивати ці риси.
Самосвідомість. Емоційний інтелект починається
керівника „Содіс-Карпати” залежить від впливу ряду політичних, соціальних, економічних та психологічних факторів, які формують комплекс факторів дестимулюючого й стимулюючого напрямів.
До дестимулюючих факторів відносять: стрес, тиск і невизначеність як у суспільстві, так і в конкретному колективі; кількісне збільшення та якісне ускладнення проблем, які потрібно вирішувати поряд з обмеженістю засобів для їх вирішення; неефективність шкіл і методів управління, створених тоталітарною системою.
Стимулювати творчу діяльність керівника „Содіс-Карпати” можна широким полем щодо вибору й вияву ініціативи, зростанням конкуренції, можливістю оволодіння сучасним менеджментом.
Для ефективного управління керівник „Содіс-Карпати” повинен володіти знаннями сучасного менеджменту й мати здібності до управління колективом. Знання сучасного менеджменту потрібні керівникові для визначення власних підходів до підлеглих. Керівники, які нездатні аналізувати й удосконалювати власні управлінські підходи, як правило, не намагаються встановлювати зворотні зв'язки, нездатні зацікавити своїх підлеглих, мають труднощі при наданні завдань та доручень. Керівники, які недостатньо розуміють мотивацію працівників, у яких застарів стиль управління, не відповідають сьогоденним вимогам підприємств туристичного бізнесу. Здібності до керівництва виявляються в наявності розумових особистих цінностей і принципів та чітких власних цілей; здатності до управління самим собою; вмінні навчати та розвивати підлеглих, формувати ефективні робочі групи.
Менеджери „Содіс-Карпати” повинні приймати рішення, які ґрунтуються насамперед на особистих цінностях і принципах. Якщо особисті цінності є нечіткими, менеджеру не вистачатиме досить твердих підстав для прийняття рішень, які в цьому разі можуть сприйматись оточуючими як необгрунтовані.
Сучасна концепція успішного управління орієнтована на такі цінності, як: ефективність в реалізації потенціалу працівників і постійна готовність до нововведень. Менеджери, які мають нечіткі основні принципи, не здатні здійснювати ефективного керівництва. Менеджери впливають на хід ділового й особистого життя, обираючи ті чи інші альтернативи. При цьому вони можуть бути нездатними визначити власні цілі або можуть прагнути досягти недосяжних чи небажаних цілей, які не відповідають загальним цілям підприємства. Такі менеджери, як правило, нелегко досягають успіху й нездатні об'єктивно оцінити успіх інших.
Праця менеджерів „Содіс-Карпати” є важкою, наповненою хвилюваннями, а нерідко — і стресами. Кожен менеджер повинен уміти володіти собою, оцінюючи себе як унікальний ресурс, щоб таким чином підтримувати свою продуктивність. Є керівники, які ризикують своїм здоров'ям, не вміють вірно ним розпорядитись, не повністю використовують свій час, енергію та навички, нездатні подолати стресовий стан.
Деякі менеджери „Содіс-Карпати” є недостатньо динамічними, уникають гострих ситуацій, не розкривають своїх потенційних можливостей, їх ділове життя стає рутинним. Для ефективного управління колективом та ресурсами потрібні такі навички, які залежать від здібностей менеджера щодо цього. Менеджери, які не вміють досягати практичних результатів від своїх підлеглих, не мають здібностей до управління. В колективах, очолюваних такими менеджерами, застосовуються неефективні методи праці. Люди відчувають себе незадоволеними й працюють нижче від своїх можливостей. Тут мало хто визнає внесок керівника, а моральний стан колективу є
|